Кожен майбутній спеціаліст у будь-якій галузі, кожна свідома людина обов’язково мають мати загальне уявлення про особливості сучасного становища країни, а також про основні напрями державної політики у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.

Програмою дисципліни «Основи екології» передбачено вивчення головних положень сучасної екології та основних питань охорони і раціонального природокористування та ресурсозбереження.

Основні завдання курсу:

• дати студентам необхідні знання про навколишнє середовище, навчити усвідомлювати, що будь-яке втручання в природу може призвести як до позитивних, так і до негативних наслідків для здоров’я людей;
• акцентувати увагу студентів на тому, що в результаті нераціонального господарювання людини виникли глобальні екологічні проблеми;
• показати взаємозв’язок і взаємодію економіки та навколишнього середовища, управління економікою і природокористуванням;
• ознайомити студентів з наявною екологічною ситуацією в Україні та шляхи вирішення проблем екологічного характеру.

Знання, отримані студентами внаслідок успішного засвоєння курсу «Основи екології», повинні сформувати в кожного з них особисте відношення до екологічних проблем світу, рідного краю, галузі майбутньої діяльності.

Метою вивчення курсу являється також підготовка студентів до свідомого вивчення суміжних з фізикою дисциплін. Основними завданнями вивчення дисципліни «Фізика» є дати студентам сучасні відомості про найважливіші закони і відкриття у фізиці і навчити їх самостійно і творчо працювати, використовуючи отримані відомості. Задачею курсу загальної фізики являється також формування в студентів цілісного уявлення про фундаментальні фізичні закономірності, що лежать в основі фізичних теорій, утворюючих сучасну фізичну картину світу. В зв'язку з цим необхідно дати студентам фундаментальні знання по основних розділах сучасної фізики, відобразити структуру даної області науки, розкрити її експериментальні основи.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні: знати:

• Основні фізичні явища і закони класичної і сучасної фізики, методи фізичного дослідження.
• Основні фізичні теорії і їх математичні форми.
• Діалектико-матеріалістичне розуміння принципів і проблем курсу, що вивчається.

Метою викладання навчальної дисципліни «Лінійна алгебра та аналітична геометрія» є формування системи знань як невід’ємної частини загальної математичної освіти, розвиток логічне та алгоритмічне мислення, вироблення навиків до математичного дослідження прикладних завдань.

Завдання курсу:

• оволодіння необхідними теоретичними знаннями та основними напрямами їх застосування в системі дисциплін професійного спрямування;
• формування системи знань щодо застосування властивостей та основних понять до розв’язування задач;
• навчання самостійно обирати і використовувати необхідні обчислювальні методи і засоби при розв’язуванні задач;
• вироблення вміння самостійного опрацювання літератури.

Метою викладання навчальної дисципліни «Математичний аналіз» є формування системи знань із курсу, яка необхідна для вивчення професійних дисциплін; ознайомлення та оволодіння сучасними методами та основними способами застосування методів математичного аналізу в професійній діяльності; формування у здобувачів загальних та фахових компетентностей.

Завдання курсу:

• ознайомлення здобувачів вищої освіти з основами теорії диференціального та інтегрального числення функцій однієї та багатьох змінних, знаннями теорією рядів;
• формування навиків розв’язування практичних задач;
• прищеплення умінь самостійно вивчати навчальну літературу;
• підготовка необхідного рівня знань для успішного засвоєння курсів, що спираються на знання основ математичного аналізу.

Метою викладання навчальної дисципліни «Диференціальні рівняння» є формування системи знань курсу, необхідних для вивчення професійних дисциплін, підготовка фахівців, спроможних розв’язувати комплексні прикладні задачі дослідження та прогнозування реальних процесів.

Завдання курсу:

• формування основних понять і фактів теорії звичайних диференціальних рівнянь і їх систем;
• ознайомлення із характерними прикладами їх застосувань;
• оволодіння базовими теоретичними та практичними методами дослідження та розв’язування окремих класів диференціальних рівнянь і їх систем.

Мета навчальної дисципліни: формування базових знань із основ застосування ймовірнісно-статистичного апарата для розв’язування теоретичних і практичних економічних задач.

Результати навчання за навчальною дисципліною:знати:

• поняття випадкової події і випадкової величини, їх основні види;
• означення ймовірності та її властивості;
• основні формули комбінаторики;
• теореми додавання і множення ймовірностей;
• форми представлення випадкових величин та їх основні характеристики;
• найбільш вживані закони розподілу випадкових величин;
• поняття вибірки та методи її формування;
• методологію отримання точкових та інтервальних оцінок;
• правила побудови критеріїв для перевірки статистичних гіпотез;
• елементи кореляційного, регресійного та дисперсійного аналізу.

Предметом дисципліни є типові та сучасні алгоритми дискретної математики, а також методи та засоби їх реалізації та використання.

Науковою основою вивчення дисципліни є загальна математична підготовка студентів. Методологічною основою викладання дисципліни є загальні методи розв’язування математичних задач, які поєднують лекційні та практичні заняття разом з самостійною роботою студента.

Мета викладання дисципліни є оволодіння апаратом дискретної математики для побудови і аналізу математичних моделей технологічних та дослідницьких задач і конструювання на цій основі програмного та математичного забезпечення.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен: знати:

• місце дискретної математики в загальній системі математичних знань;
• предмет та об’єкти вивчення дискретної математики;
• основні поняття теорії множин, алгебри логіки, комбінаторики та кодування;
• основні методи розв’язання типових задач.

Мета – сформувати у студентів свідоме й відповідальне ставлення до особистої безпеки та безпеки суспільства, держави, навчитись самостійно розпізнавати й оцінювати потенційні небезпеки, визначати шляхи надійного захисту від них, створювати й підтримувати здорові і безпечні умови у різноманітних сферах людської діяльності, оберігати навколишнє середовище, пропaгувати екологічну освіту та культуру. Вимоги до знань та вмінь.

Студент повинен знати:

• психофізіологічні особливості свого організму, їх вплив на життєдіяльність, небезпечні чинники навколишнього середовища, проблеми людства та способи їх вирішення в різних країнах та регіонах світу; правове поле та нормативнозаконодавчу базу в галузі безпеки життєдіяльності.

Студент повинен вміти:

• оцінювати стан навколишнього середовища на локальному, регіональному та глобальному рівнях;
• ідентифікувати небезпечні чинники та потенційні небезпеки, визначати величину і ймовірність їхнього прояву;
• розуміти причини й механізм дії небезпечних чинників на людину;
• прогнозувати можливість і наслідки впливу небезпечних та шкідливих чинників на організм людини;
• використовувати у разі необхідності засоби захисту людини від дії небезпечних, шкідливих та вражаючих чинників;
• розробляти заходи захисту навколишнього середовища від негативного антропогенного впливу;
• пропагувати природоохоронні знання та культуру.

Метою викладання навчальної дисципліни «Чисельні методи» є формування практичних знань, вмінь і навичок розв’язання рівнянь, систем рівнянь чисельними методами, інтерполювання, чисельного інтегрування та визначення похибок обчислень з допомогою сучасних інформаційних технологій.

Завдання курсу:

• ознайомлення з особливостями застосування чисельних методів для розв’язування прикладних задач;
• здобуття практичних навичок розв’язання задач з допомогою чисельних методів;
• освоєння засобів чисельного розв’язування задач в математичних пакетах Matlab та MathCad;
• формування вмінь та навичок програмування основних чисельних методів засобами функціонального та візуального програмування.

Мета дисципліни полягає в розкритті закономірностей та особливостей політичного, економічного, соціального та культурного розвитку України, її відносин з іншими державами та народами.

Завдання дисципліни:

• подати наукову періодизацію історії України, характерні риси основних періодів української історії, їх особливості, визначальні події та явища в кожному з них;
• узагальнити досвід національного державотворення, традиції української державності, значення боротьби українського народу за її відродження та збереження;
• розкрити історію суспільно-політичних та соціально-економічних процесів в Україні, основні етапи українського національно-визвольного руху, його конкретний зміст та організаційні форми, визначити місце і роль в українській історії видатних історичних осіб;
• висвітлити зміст і особливості розвитку української матеріальної та духовної культури, її взаємозв’язок із світовою культурою;
• показати найважливіші події та явища української історії в контексті світової історії, роль України в системі міжнародних відносин.

Метою викладання дисципліни є формування системи знань про культуру як специфічний та унікальний феномен людства. У межах курсу розглядається культура у розвитку, в єдності та суперечностях різноманітних процесів і тенденцій у ній.

Завдання вивчення дисципліни — оволодіння основними термінами та поняттями культурології; набуття знань щодо основних культурологічних концепцій, їх авторів та центральних положень; визначення спільних і відмінних рис між різними культурами в міжкультурному світовому діалозі, використовуючи компаративний метод.

У результаті вивчення дисципліни «Культурологія» студент повинен знати:

• основні поняття культурології;
• теоретичні та методологічні основи предмета, як окремої галузі наукового знання;
• основні проблеми культурологічних досліджень; взаємозв’язок культурних та природних явищ;
• співвідношення культури й цивілізації;
• сутність динаміки культури, культурних орієнтацій, феноменів масовості та елітарності в культурі.

Мета навчальної дисципліни: викладання курсу філософії має на меті ознайомити студентів з багатим пластом філософських знань, історією виникнення та розвитку філософії, її ведучими течіями і основними проблемами, котрі завжди мали і мають світоглядну спрямованість, а також сприяти формуванню і розвитку у студентів теоретичного мислення, здатності творчо розглядати явища і процеси навколишньої дійсності, володіння методологією пізнання та практичної діяльності.

Завдання дисципліни: навчити студентів самостійно орієнтуватись в палітрі філософських напрямків, течій і шкіл; сформувати вміння співвідносити філософські, світоглядні ідеї та теорії з практикою суспільного життя, діяльністю класів та соціальних груп, політичних партій, етнічних об’єднань тощо; створити належну теоретичну основу для вільного світоглядного самовизначення кожного юнака і дівчини.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні: знати :

• ефективні форми проведення філософської підготовки;
• особливості організації навчальних занять та контролю успішності знань, вмінь та навичок набутих в процесі навчально-виховної діяльності;
• організаційні заходи з виховної роботи з учнями;
• інноваційні технології професійного навчання. вміти:
• володіти методами філософського аналізу;
• впроваджувати в практичну роботу загальнолюдські категорії філософії та культури;
• враховувати індивідуальні особливості індивідів при організації робочого процесу.

Мета дисципліни – формування ґрунтовних знань про економічну систему суспільства, закони її функціонування і розвитку для розуміння чинників зародження, утвердження і напрямів розвитку сучасних соціально-економічних систем, їх спроможності задовольняти потреби людей.

Основні завдання вивчення дисципліни:

• формування у майбутніх спеціалістів нової системи економічних знань, які б відповідали умовам нових ринкових відносин в Україні;
• формування навиків необхідних для аналізу реальних економічних процесів і прийняття обґрунтованих рішень з приводу економічних проблем сучасності;
• розкриття суті соціально-орієнтованої ринкової економіки;
• розуміння логіки функціонування ринкових відносин у конкретних господарських системах;
• розуміння соціально-економічних суперечностей підприємницького господарювання.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен знати:

• загальні основи економічного життя суспільства;
• закономірності розвитку суспільного виробництва.

Мета дисципліни – сформувати у майбутніх фахівців соціологічне мислення й культуру, надати їм необхідну допомогу в розумінні сутності й змісту складних соціологічних явищ і процесів, що відбуваються у сучасних суспільствах, у виявленні причин і джерел їх виникнення, в усвідомленні природи різних соціальних конфліктів і пошуку адекватних шляхів їх подолання й вирішення. Крім того, надати допомогу у прийнятті й реалізації ефективних управлінських рішень, які були б спрямовані на нормальне функціонування й подальший розвиток соціальних об’єктів.

Вивчення цієї дисципліни дасть змогу майбутнім фахівцям оволодіти також фундаментальними основами важливих знань, уміннями та навичками підготовки й проведення конкретних соціологічних досліджень у майбутній практичній діяльності з управління соціальними процесами, соціальними групами й соціальними організаціями незалежно від сфери діяльності та форми власності.

І нарешті, вивчення навчальної дисципліни «Соціологія» ставить за мету сприяти формуванню у майбутніх спеціалістів уміння застосовувати соціологічний підхід як важливий засіб і дієвий інструмент аналізу соціальних проблем в усіх сферах життя сучасної України, а також у діяльності ділових організацій різних типів і видів.

Мета навчального курсу «Українська мова за професійним спрямуванням» – підвищення рівня загальномовної підготовки, мовної грамотності, комунікативної компетентності студентів, практичне оволодіння основами офіційно-ділового, наукового, розмовного стилів української мови, що забезпечить професійне спілкування на належному мовному рівні.

Головні завдання вивчення дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням»:

• сформувати чітке і правильне розуміння ролі державної мови у професійній діяльності;
• забезпечити досконале володіння нормами сучасної української літературної мови та дотримання вимог культури усного й писемного мовлення;
• виробити навички самоконтролю за дотриманням мовних норм у спілкуванні;
• розвивати творче мислення студентів; - виховати повагу до української літературної мови, до мовних традицій;
• сформувати навички оперування фаховою термінологією, редагування, коригування та перекладу наукових текстів.

Метою викладання навчальної дисципліни «Основи правознавства» є формування у сучасного студента високого рівня юридичної обізнаності, правосвідомості та активної суспільної позиції, яка базується на ретельному знанні нормативних актів та правових механізмів захисту інтересів людини у державі.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Основи правознавства» є збагачення та розширення гуманітарної підготовки студентів, формування творчої активності майбутніх фахівців.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен: знати:

• загальні положення основних галузей права України;
• зміст суспільних відносин, які врегульовані відповідними галузями права;
• зміст правових положень, які формують правовий стан людини і громадянина у державі;
• обсяг прав і свобод людини у сучасному суспільстві;
• зміст сучасних економічних правовідносин у державі;
• обсяг нормативно-правових документів, які регулюють сферу майбутньої професійної діяльності;
• загальні засади підприємницьких правовідносин та особливості правового врегулювання підприємництва в обраній сфері діяльності;
• загальні процесуальні норми захисту прав та інтересів людини в сучасному суспільстві;
• обсяг правових положень, необхідних для здійснення керівництва власним бізнесом у обраній спеціалізації;
• основи податкового права та комплекс прав та обов’язків платника податків-фізичної особи.

Метою викладання даної навчальної дисципліни є формування лінгвістичної й комунікативно-діяльнісної іншомовної компетентності у професійній сфері .

Для досягнення мети поставлені такі основні завдання:

• вивчення основ сучасної іноземної мови у професійній діяльності;
• ознайомлення з міжкультурними особливостями;
• підвищення рівня лінгвістичної й комунікативно-діяльнісної професійної підготовки.

Об'єктом навчальної дисципліни є професійна діяльність та сучасна іноземна мова, притаманна для цієї сфери.

Предметом навчальної дисципліни є практичний аспект застосування іноземної мови у сучасній професійній діяльності.

Мета дисципліни «Фізичне виховання» - послідовне формування фізичної культури особистості фахівця відповідного рівня освіти, а також формування фізичних здібностей студентів і вміння реалізовувати їх у соціально-професійній та фізкультурно-спортивній діяльності.

Завдання дисципліни:

• формування розуміння ролі фізичної культури в розвитку особистості і підготуванню її до професійної діяльності, мотиваційно-ціннісного ставлення до фізичної культури;
• формування у студентів системи знань із фізичної культури та здорового способу життя, необхідних в процесі життєдіяльності, навчання, роботи;
• зміцнення здоров’я студентів, сприяння правильному формуванню і всебічному розвитку організму, профілактика захворювань, забезпечення високого рівня фізичного стану, працездатності протягом всього періоду навчання;
• оволодіння системою практичних умінь і навичок занять основними видами та формами раціональної фізкультурної діяльності, розвиток й удосконалення психофізичних можливостей, якостей і властивостей особистості;
• набуття студентами фонду рухових умінь і навичок, забезпечення загальної і професійно-прикладної фізичної підготовленості випускників КУ імені Бориса Грінченка до життєдіяльності й обраної професії;
• придбання студентами досвіду творчого використання фізкультурно– оздоровчої та спортивної діяльності для досягнення особистої й професійної мети;
• набуття студентами здатності до виконання вимог освітньо-кваліфікаційних характеристик й освітньо-професійних програм підготовки бакалаврів.

Мета навчальної дисципліни – викладення основних понять алгоритмізації і техніки застосування у програмуванні базових алгоритмічних структур (організація програм) і базових структур даних (організація даних). Оволодіння такими знаннями дозволить реалізовувати задачі автоматизації обробки інформації, автоматизації керування об'єктами.

>Для досягнення мети поставлені такі основні завдання:

• вивчення основних етапів процесу проектування програмного забезпечення і визначення принципів процедурного програмування щодо розробки програм мовою С++ ;
• вивчення типових підходів до розробки і аналізу найбільш розповсюджених алгоритмів рішення економіко-математичних задач;
• здійснення аналізу можливостей сучасних інструментальних середовищ розробки програм (на прикладі середовища Visual C++.NET);
• визначення концепцій і вивчення основних принципів організації програм у середовищі ОС Windows.

У результаті вивчення дисципліни “ Основи програмування та алгоритмічні мови ” студенти повинні мати знання з питань:

• визначення алгоритмів;
• технології розробки алгоритмів;
• використання алгоритмічних мов для реалізації розроблених алгоритмів на персональних комп'ютерах (ПК);
• технології розробки програм на мові С++;
• базових конструкцій мови С++;

оволодіти:

• практичними навичками розробки алгоритмів лінійної, розгалуженої та циклічної структур;
• умінням розроблювати програми на мові С++;
• практичними навичками реалізації алгоритмів на мові С++ та налагодження програм;
• умінням самостійно опановувати нові методи та технології розробки програм.

Навчальна дисципліна "Основи програмування та алгоритмічні мови" є інструментальною основою для виконання курсових і дипломних робіт. Вона забезпечує наступні дисципліни: "Об’єктно-орієнтоване програмування", "Веб програмування ", "Організація баз даних і знань", "Основи програмування на Java".

Метою викладання навчальної дисципліни "Об’єктно-орієнтоване програмування" є формування компетентностей використання основних елементів об’єктно-орієнтованого підходу та сучасних мов програмування, необхідних для розроблення відповідних програмних застосунків.

Завдання курсу:

• вивчення основ об’єктно-орієнтованого програмування для опису абстракцій в заданій предметній області;
• опанування об’єктно-орієнтованою методологією програмування та вивчення об’єктно-орієнтованої концепції мов програмування С++ та C#;
• набуття практичного досвіду розробки й тестування програм під керуванням сучасних операційних систем;
• засвоєння прийомів роботи у середовищі програмування Visual Studio та ознайомлення зі спеціальними інструментами візуальної оболонки для розв’язку конкретних задач.

Метою викладання навчальної дисципліни «Алгоритми і структури даних» є формування системи знань про структури даних та алгоритми їх опрацювання, грунтовна підготовка теоретичних, методичних і алгоритмічних основ інформаційних технологій для їх використання під час вирішення прикладних і наукових завдань у сфері інформаційних систем і технологій.

Завдання курсу:

• ознайомлення студентів із сучасними ефективними структурами даних та алгоритмами комп’ютерного опрацювання інформації, методами їх дослідження та аналізу;
• вивчення типових алгоритмічних конструкцій та засобів представлення алгоритму;
• отримання знання про синтаксис і семантику базових конструктивних елементів мови програмування; усвідомлення особливостей технологій програмування;
• усвідомлення парадигми імперативного програмування;
• вивчення особливостей програмування динамічних та файлових структур даних та графів.

Метою і завданням навчальної дисципліни «Інструментальні засоби візуального програмування» є засвоєння студентами теоретичних знань про інтерфейси та драйвери стандартних інструментальних засобів до персональних комп’ютерів; набуття ними експериментальних навиків із реалізації інтерфейсів нестандартних інструментальних засобів до персональних комп’ютерів та написання драйверів до них., які б дозволили ефективно використовувати інструментальні засоби візуального програмування в різних галузях народного господарства.

Студент повинен знати:

• структуру, функціональне призначення, принципи побудови та логіку роботи інструментальних засобів візуального програмування;
• теоретичні основи інтерфейсів стандартних інструментальних засобів до персональних комп’ютерів;
• теоретичні основи драйверів стандартних інструментальних засобів до персональних комп’ютерів;
• алгоритмічні мови Delphi та C++;
• основні методи написання драйверів до нестандартних інструментальних засобів персональних комп’ютерів та їх характеристики.

Навчальна дисципліна «Бази даних» є складовою освітньої програми підготовки фахівців спеціальності 121 «Інженерія програмного забезпечення».

Метою викладання навчальної дисципліни "Бази даних" є формування у студентів навичок практичного застосування існуючих систем управління базами даних; використання ефективних моделей забезпечення даних на основі вивчення предметної області, методів аналізу, пошуку та програмування в існуючих систем управління базами даних; знайомство з існуючими системами управління базами даних реляційного типу; забезпечення теоретичної та практичної підготовки фахівців у галузі проектування та використання систем управління базами даних.

Об’єктом навчальної дисципліни є безпосередньо сама база даних як ядро банка даних; базові моделі, що лежать в основі сучасних баз даних; мовні засоби спілкування проектувальників та користувачів СКБД; засоби проектування баз даних та сучасні засоби створення клієнтських програмних продуктів, що забезпечують доступ до баз даних.

Предметом навчальної дисципліни є ефективні методи та алгоритми опрацювання та аналізу даних. Вивчення навчальної дисципліни спрямовано на отримання студентами компетентностей у галузі розробки застосувань з використанням сучасного програмного забезпечення, що дозволить майбутнім фахівцям вирішувати складні задачі у подальшій професійній діяльності.

Дисципліна призначена для вивчення комп’ютерних технологій з акцентом на розробку і розвиток користувацького інтерфейсу.

Містить теоретичний та практичний навчальний матеріал щодо теоретичних та прикладних методів розробки та проектування користувацьких інтерфейсів, розрахунок часу виконання операцій з інтерфейсом користувача, оцінювання якості виконаних робіт, дотримання визначених термінів та вартості розробки системи.

Завдання дисципліни: навчити студентів проектуванню користувацького інтерфейсу з урахуванням вимог користувача, правил ергономіки за умови ефективної роботи системи та сформувати у студентів основні навички щодо створення такого інтерфейсу.

Метою вивчення дисципліни «Архітектура комп’ютерів» є дослідження особливостей архітектури сучасних обчислювальних систем, процесорів, комп’ютерної периферії та їх взаємодії; розуміння основних тенденцій розвитку та фундаментальні принципи функціонування комп’ютерних систем.

Предмет дисципліни — склад комп’ютерів, структура процесорів, апаратна реалізація обчислень, основні інтерфейси та взаємодії компонентів обчислювальної системи. На цьому курсі базуються дисципліни «Комп’ютерна схемотехніка», “Комп’ютерні мережі”, «Системне програмування» й «Операційні системи».

Крім того, вивчення дисципліни дасть змогу студентам зрозуміти та засвоїти основні принципи роботи складних інформаційних систем і може стати підґрунтям для застосування комп’ютеризованих технологій у практичній роботі в різних галузях соціології, психології, менеджменту.

Мета навчальної дисципліни: формування теоретичних знань та практичних навичок із побудови, керування, модернізації, моніторингу та аналізу продуктивності, діагностики та розв`язання проблем сучасних комп’ютерних мереж.

Завдання навчального курсу полягає у тому, щоб студенти набули стійких навичок та знань у застосуванні основних методів теорії комп’ютерних мереж для вирішення теоретичних та прикладних задач прикладного характеру.

Результат вивчення навчальної дисципліни:

• опанувати знання про тенденції розвитку комп’ютерних мереж;
• орієнтуватися у структурах комп’ютерних мереж;
• одержати знання, необхідні для обґрунтованого вибору типу і структури комп’ютерної мережі;
• навчитись вирішувати свої професійні задачі за допомогою інструментарію обчислюваної техніки.

Метою викладання навчальної дисципліни «Основи програмної інженерії» є формування знань про основні методи і засоби програмної інженерії (software engineering), що дозволяють створювати ефективне програмне забезпечення. Цей курс містить поглиблені відомості з основних розділів програмної інженерії та соціально-професійних питань програмування.

Завдання курсу:

• вивчення основ ефективної побудови програмних систем, які задовольняють потребам замовників та користувачів;
• опанування реалізації сучасних графічних інтерфейсів програм;
• планування та проектування розробки програмних систем;
• засвоєння прийомів роботи у середовищі програмування MS Visual Studio, Embarcadero RAD Studio та ознайомлення зі спеціальними інструментами візуальних середовищ для розв’язку конкретних задач.

Мета дисципліни «Конструювання програмного забезпечення» полягає у вивченні студентами напрямку «Комп’ютерні науки» головних принципів підбору персоналу, організації роботи, розподілу функцій та написання технічних завдань для створення сучасного та конкурентоздатного програмного продукту.

Програма розрахована на спеціалістів з напрямку «Комп’ютерні науки», які володіють, в рамках відповідних навчальних курсів, знаннями з дисциплін: «Основи програмування та алгоритмічні мови», «Об’єктноорієнтовне програмування та організація баз даних та знань».

Завдання:

• сформувати знання та отримати практичні навички про основи конструювання програмного забезпечення;
• отримати уяву про засоби зборки програмного забезпечення;
• набути навичок та отримати досвід по створенню та використанню програмних продуктів.

Метою курсу «Проектний практикум» є засвоєння практичних навичок у галузі створення програмних систем. Цей курс допомагає студентам практично засвоїти життєвий цикл програмного продукту, реалізувати один з методів організації розробки програмної системи, отримати навички створення програм у складі групи програмістів (розподіл обов’язків, робочі та етичні відношення між членами групи, особливості виконання кожної зі складових процесу), поглибити свої знання та навички створення моделі, алгоритму та програми для конкретної задачі, навчитися створювати програми, що є складовими систем вищого рівня.

Результати навчання:

• розуміти й інтерпретувати вивчене, використовувати вивчений матеріал у нових ситуаціях;
• вміти аргументувати свої думки;
• застосовувати методи аналізу бізнес-процесів, моделей та комп’ютерних засобів прогнозування в бізнесі;
• вибрати або сконструювати алгоритм розв’язування задачі, аналізувати та інтерпретувати отримані результати;
• проектувати компоненти архітектурного рішення.

Мета навчальної дисципліни: познайомити студентів із основними поняттями та термінологією науки інформатики.

Завдання навчальної дисципліни: дати загальні уявлення про всі аспекти інформатики: обчислювальної техніки, програмного забезпечення, технології обробки інформації, комп'ютерних систем та мереж. Таке уявлення допоможе студентові при наступному вивченні спеціальних дисциплін, точніше з'ясувати їх важливість та місце в загальній проблематиці комп'ютерних технологій.

У курсі висвітлюється історія та еволюція основних ідей і методів інформатики, її сучасне становище, перспективи розвитку та роль у технічному прогресі суспільства.

У системі підготовки фахівців дисципліна займає важливе місце, оскільки вона формує науково-технічний світогляд інженера.

Навчальна дисципліна належить до циклу професійно-орієнтованих дисциплін. Вивчення дисципліни потребує наявності у студентів основних знань із загальноосвітньої шкільної програми. Комплекс знань, що формується цією дисципліною, відноситься до засад фахової підготовки.

Мета курсу – ознайомити студентів із ключовими поняттями операційних систем, сучасними операційними системами, алгоритмами та засобами, що використовується сучасними операційними системами для управління основними системними ресурсами, методами використання системних викликів та основних команд операційних систем.

Під час курсу студенти вивчають:

• типи операційних систем;
• архітектуру операційної системи;
• особливості керування локальними ресурсами;
• засоби забезпечення безпеки комп’ютерних систем;
• особливості функціонування багатопроцесорних та розподілених систем.

Мета вивчення дисципліни «Охорона праці» – це працеохоронні компетентності ефективного управління охороною праці на основі визнання пріоритету життя і здоров’я працівників над результатами виробничої діяльності та з урахуванням досягнень науковотехнічного прогресу і міжнародного досвіду.

Основне завдання вивчення дисципліни полягає у формуванні інтегрованої здатності використовувати набуті компетентності для оздоровлення умов праці на робочому місці з метою збереження здоров’я і працездатності працівників під час професійної діяльності та формування відповідальності у посадових осіб і фахівців за колективну та особисту безпеку.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

• законодавчі та нормативно-правові документи з безпеки праці та охорони здоров’я на робочому місці для успішного виконання виробничих та управлінських функцій;
• систему головних організаційних і технічних заходів, направлених на підвищення рівня безпеки праці та охорони здоров’я на робочому місці;
• сучасні методи аналізу ризиків професійної діяльності, загроз і небезпек на робочих місцях та виробничих об’єктах.

вміти:

• організувати діяльність трудового колективу з обов’язковим врахуванням вимог охорони праці та здоров’я працівників, забезпечивши раціональний розподіл обов’язків і повноважень з вирішення питань безпеки праці та постійний контроль за їхнім виконанням;
• впровадити головні організаційні і технічні заходи, направлені на підвищення рівня безпеки праці та охорони здоров’я на робочому місці з метою усунення причин нещасних випадків та професійних захворювань;
• організувати вивчення професійних (виробничих) ризиків та забезпечити підготовку адекватних заходів щодо їхнього зниження шляхом впровадження досягнень науковотехнічного прогресу та міжнародного досвіду.

Головна мета курсу «Професійна етика» - дати студентам основні знання про вимоги до професійних якостей, розкрити систему формування етичних погляді. У процесі вивчення дисципліни студенти отримують цілісне уявлення про важливі практичні аспекти діяльності, норми поведінки правників, які визначають моральні засади взаємовідносин.

Завдання курсу всебічно сприяти:

• розвитку у студентів етичного мислення;
• оволодінню базовими теоретичними знаннями та навичками практичної поведінки в правовому середовищі;
• формуванню у студентів позитивної правосвідомості, правової активності, активної політичної і громадської позиції;
• усвідомленню студентами незаперечної цінності прав та свобод людини і громадянина.

Під час вивчення цієї дисципліни студенти повинні знати:

• основні категорії юридичної етики, що мають важливе значення у професійній діяльності;
• місце етики в загальній системі професійної культури правника;
• особливості морального регулювання суспільних відносин, що виникають під час здійснення правниками різних видів професійної діяльності;
• специфіку взаємодії морального та правового регулювання діяльності правника.

Предмет вивчення дисципліни є сучасні засоби дизайну та програмування для створення веб-сайтів.

Метою вивчення дисципліни є: засвоєння студентами сучасних веб технологій і суміжних галузей знань, вивчення та практичне засвоєння методів і засобів створення веб сайтів.

Знання: мову гіпертекстової розмітки HTML, CSS стилі, JavaScript, технологію розміщення веб-сайту в Інтернеті, основи обслуговування WEB-серверів; принципи написання та використання CGI-сценаріїв; синтаксис, семантику операторів мови РНР; правила етики при розміщенні інформації в Інтернет; принципи веб-дизайну.

Уміння:

• використовувати можливості мови HTML для створення веб сторінок;
• використовувати можливості технології CSS для створення веб сторінок;
• розробляти інформаційні ресурси в середовищі Web за допомогою технологій JScript, PНР; розробляти інтерактивні веб сторінки для Internet та Intranet мереж;
• використовувати сучасні засоби графічного моделювання та дизайну для проектування веб сторінок;
• модифікувати та розробляти модулі та компоненти для популярних CMS.

Комунікація:

• презентувати, обговорювати та захищати власні погляди в усній і письмовій формах та за допомогою інформаційнокомунікаційних технологій.

Автономність та відповідальність:

• усвідомлювати соціальну значущість майбутньої професії, необхідність подальшого навчання, вивчення, аналізу, узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду, систематично підвищувати свою професійну кваліфікацію.

Метою викладання дисципліни “Автоматизовані системи обробки інформації” є набуття теоретичних знань і практичних навиків з використанням засобів автоматизованої обробки економічної інформації.

Завдання курсу:

• ознайомлення студентів з обробкою інформації на підприємстві, зі складом та структурою автоматизованої системи управління, на прикладі пакета «1С:Підприємство»;
• вивчення підсистеми технічної підготовки виробництва, техніко-економічного планування, оперативного управління основним виробництвом, бухгалтерського обліку;
• засвоєння задач підсистеми бухгалтерського обліку та їх розв’язку на прикладі пакета «1С:Бухгалтерія»;
• створення власних документів, використовуючи вбудовану мову програмування в режимі 1С: Конфігуратор.

Метою викладання навчальної дисципліни «Основи програмування на Java» є визначення основних особливостей, принципів розробки, програм мовою Java, а також надбання необхідних знань, навиків та вміння практичного вирішення використання різних конструкцій мови для створення Java-додатків.

Завдання курсу:

• формування розуміння технологій Java і життєвого циклу продукту та вивчення мови програмування Java;
• освоєння використання різні конструкції мови для створення Java додатків;
• вивчення використання умовних конструкцій, циклів і методів управління програмним потоком, реалізації технологій програмування Java;
• засвоєння об’єктно-орієнтованої концепції в Java програмах.

Мета навчальної дисципліни – засвоєння необхідних знань щодо технологій створення додатків, які базуються на сучасних мобільних платформах і техніки їх застосування у реалізації бізнес-комунікацій.

Програма дисципліни передбачає навчання у формі лекцій та лабораторних робіт. Для практичного засвоєння основних тем дисципліни лабораторні роботи проводяться із застосуванням комп’ютерів, локальних мереж та мережі Інтернет у комп’ютерних класах ХНЕУ. Для досягнення мети поставлені такі основні завдання:

Після успішного закінчення навчальної дисципліни, студент повинен продемонструвати знання і розуміння:

• основних етапів і особливостей процесу проектування програмного забезпечення для мобільних пристроїв (МП);
• технологій та інструментів проектування мобільних додатків для сучасних мобільних платформ;
• основних шляхів задоволення вимог, бажань, потреб організацій, бізнесу, суспільства та окремих осіб завдяки використанню мобільних бізнес-рішень;
• стандартів та технологій взаємодії, застосування, використання даних, інформації та знань в організаціях та бізнес-діяльності на основі МП;
• важливих перспектив, теорій, моделей, платформ для проектування і використання МП.
основних процедур та протоколів захисту даних у мобільних пристроях на різних мобільних ОС (платформах).

Предметом дисципліни є системи управління версіями програмного забезпечення, методологія їх використання та технології, що використовуються у таких системах.

Метою вивчення дисципліни є формування системи фундаментальних знань щодо використання локальних, централізованих та розподілених систем управління версіями програмного забезпечення.

Основні завдання

Вивчення типів системи управління версіями програмного забезпечення, правил вибору та використання. Набуття практичних навичок створення та використання репозиторіїв на локальних та мережевих ресурсах та управління версіями програмного забезпечення.

Вимоги до знань і умінь

знати:

• область викоpистання систем управління версіями програмного забезпечення;
• класифiкацiю систем управління версіями програмного забезпечення;
• типові підходи при роботі з системами;
• правила та методи роботи та використання систем управління версіями програмного забезпечення при реалізації різноманітних ІТ-проектів.

уміти:

• використовувати на практиці теоретичні знання з питань використання систем управління версіями програмного забезпечення, вибору найбільш ефективних рішень щодо їх використання;
• створювати та використовувати локальні та мережеві репозиторії;
• застосовувати мережеві комунікації для ефективного використання систем управління версіями програмних продуктів.

Метою викладання дисципліни «Схемотехніка» є вивчення фізичних та логічних принципів побудови електронних схем цифрових елементів і функціональних вузлів та їх використання в пристроях комп’ютерів, надання студентам знань основних принципів дії, інформаційних зв’язків та взаємного з’єднання основних логічних елементів комп’ютера; знань з моделювання електричних схем та цифрових пристроїв за допомогою програми Electronics Workbench.

Вивчення дисципліни «Схемотехніка» дає студентам необхідну теоретичну та практичну підготовку для освоєння типових технічних засобів сучасної комп’ютерної техніки.

Мета дисципліни «Основи бізнес-планування» сформувати у студентів систему теоретичних знань з бізнес-планування і практичні навички складання бізнес-планів.

Основні завдання курсу:

• навчити студентів правильно аналізувати цілі і завдання організації бізнесу;
• сформувати навички комплексного підходу до організації власного бізнесу;
• довести необхідність і доцільність використання бізнес-планів для сучасного здійснення власного бізнесу;
• ознайомити студентів з механізмом розробки бізнес-планів;
• сформувати у студентів творчий підхід до розробки окремих складових бізнес-плану.

Мета навчальної дисципліни: набуття навичок проектування, конструювання та програмування роботизованої техніки.

Результати навчання за навчальною дисципліною: знати:

• галузі застосування роботизованої техніки;
• складові робота, поняття робота та маніпулятора, види сенсорів;
• види роботів, призначення складових робота;
• принципи роботи процесора;
• особливості роботи у середовищі програмування LEGO Mindstorms Education NXT.

• складати план роботи з виконання проекту та план проектної діяльності;
• здійснювати пошук інформації (технології, матеріали, застосування) та виробів-аналогів;
• розробляти ескізний малюнок виробу;
• проектувати конструкцію робота;
• добирати конструкційні матеріали, інструменти, пристосування;
• обґрунтовувати добір конструкційних матеріалів залежно від призначення робота;
• визначати способи з’єднання деталей між собою;
• створювати 3D-модель робота в середовищі Lego Digital Designer;
• складати робота з готових деталей;
• організовувати робоче місце під час виконання різних робіт;
• описувати принцип функціонування робота під керуванням процесора, алгоритм керування рухами робота;
• створювати програму для робота, завантажувати, проводити тестування.

Мета курсу - навчити студентів самостійно будувати програми різної складності мовою Python з використанням структурно-модульного методу програмування.

Основні завдання, які стоять перед студентами, що вивчають дисципліну, - це вивчення принципів використання мови Python та засвоєння практичних аспектів побудови базових алгоритмів та програм різного рівня складності.

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні: знати:

• передумови і історію виникнення предмету програмування;
• поняття алгоритму, сутність алгоритмізації;
• методи структурного програмування;
• основні синтаксичні конструкції мови Python;
• найважливіші функції стандартних бібліотек мови Python;
• сновні методології розробки програмного забезпечення;

вміти:

• складати програми мовою Python;
• застосувати грамотний стиль програмування;
• будувати структурований алгоритм обробки базових структур даних;
• програмно реалізувати алгоритм у вигляді окремої програми;
• виділяти загальні методи обробки даних у окремі процедурні блоки та програмувати їх.

Метою курсу «Комп’ютерна графіка» є формування професійних знань і умінь майбутніх спеціалістів у галузі створення, опрацювання зображень для корпоративних сайтів, інтернет - торгівлі, іміджево - рекламної поліграфічної продукції тощо.

Завдання курсу: вивчення функціоналу програмного забезпечення Adobe Photoshop і CorelDraw та принципів побудови растрових, векторних, фрактальних і 3D зображень для створення малюнків, анімаційних ефектів, опрацювання фотографій.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти вивчають:

• основні поняття комп’ютерної графіки, методи подання кольорів, кольорові моделі;
• правила подання кольорів в електронних рисунках;
• різницю між векторною і растровою графікою;
• призначення основних інструментів опрацювання растрової графіки і методи їх застосування на прикладі програми Adobe Photoshop;
• палітри редактора CorelDraw та їх застосування;
• прийоми редагування зображень, ретушування і корекції кольорів у редакторах;
• функціонал для моделювання об’єктів, редагування зображень і креслень у програмному середовищі Компас 3D.